ТРИ ЧАРІВНІ ВОЛОСИНКИ

2021-03-29 06:43:03 - Ольга Музичко, Опорний заклад «Ялосовецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
2021-03-29 06:43:03 - Ольга Музичко, Опорний заклад «Ялосовецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

У одному затишному обійсті жила-була сім’я ластівок. Коли пригріло тепле сонечко, зійшли сніги, зазеленіла молода травичка, у щасливого сімейства народилася Ластівочка-первісточка. Батьки з великою любов’ю піклувалися про неї: годували, голубили, вчили життєвих премудростей. І от настав той день, коли матуся з хвилюванням і трепетом розв’язала Ластівочці ніжки, які були сповиті кінськими волосинками, щоб мала не випала із гніздечка. - Тепер, донечко, ти вільна, можеш летіти і жити своїм життям. Пам’ятай, чого ми тебе навчали. Візьми з собою ці три кінські волосинки. Вони не прості, а чарівні. Коли тобі буде тяжко, загадай бажання, і воно збудеться,- дала мама останню настанову Ластівочці, змахнувши крадькома непрохану сльозу. Зробила донечка навколо батьківського гнізда декілька прощальних кіл та й понеслася у новий незвіданий світ. За щоденними турботами швидко пролітали дні. Вже у нашої трудівнички і власна оселя затишна, і насіннячка різного надбано. Аж тут неждано-негадано великий буревій налетів! Гніздечко ледве-ледве під стріхою тримається, ось-ось дощем додолу його змиє. Згадала Ластівочка про три чарівні волосинки, що мама подарувала. - Загадаю одне бажання: щоб мене біда ця минула!- подумала пташка. Тільки хотіла волосинку перервати, як почула чийсь плач. То на тоненькій гілочці руйнувалося гніздо диких голубів, а в ньому ледве трималося двоє голубенят. Ластівочка миттєво прийняла рішення: - Чарівна волосинко, зроби так, щоб голубина сім’я витримала це випробовування і зажила щасливо і безтурботно! І о диво! Буря вщухла! А ластівочка знайшла собі вірних щирих друзів. Кожного вечора вони збиралися погомоніти на кущі бузку. Одного тихого вечора птахи почули тихе зітхання. То був Кущ… - Чого так тяжко зітхаєш, друже? – запитала Ластівочка. - Як же мені не зітхати, коли я закохався в Калину, а вона на мене і дивитися не хоче, я весь у великих бруньках, які схожі на огидні прищі! Защеміло сердечко нашої Ластівочки. Витягла вона чарівну волосинку: - Нехай Бузок і Калина все життя обіймають вітами один одного і будуть щасливими! Тільки пташка промовила ці слова, як Кущ убрався в прекрасні фіолетові шати. А Калина одягла на себе біле вбрання. Обійнялися вони і ніколи більше не розлучалися. Птахи і надалі збиралися на їхніх вітах, розмовляли, милувалися ними. Підійшло літо до кінця… Почала Ластівочка збиратися у теплі краї. Прикрила своє гніздечко, підремонтувала. Тільки хотіла полетіти на зібрання ластівок, як побачила дивну картину: у небі металася якась пташка, а за нею ганявся величезний коршун. Ось-ось наздожене птаха. Хоч той і не здавався, та сили були нерівними. - Господи, де моя чарівна волосинка? Волосинко, врятуй того хороброго птаха, що не упав духом перед силою коршуна! Коршуна якимось дивом віднесло вітром далеко за ліс. А на гілку поряд із Ластівочкою сів знесилений, але нескорений птах. - Ти врятувала мені життя. Весь вік я буду вдячний тобі. Так Ластівочка знайшла свою половинку - надійну, сильну, турботливу. Ластівочка мріяла бути щасливою, жити в достатку, мати вірних друзів. Чи отримала вона це? Так, завдяки її доброму серцю!