ПРИЗОВНА КАМПАНІЯ «ОСІНЬ-2021». У ХОРОЛІ ВІДБУЛАСЯ ПЕРША ВІДПРАВКА ПРИЗОВНИКІВ

2021-10-07 10:00:14 - Марина ГРИНЬ, «Вісті Хорольщини». Фото автора
2021-10-07 10:00:14 - Марина ГРИНЬ, «Вісті Хорольщини». Фото автора

Відповідно до указу Президента уУкраїни №71/2021 з 1 жовтня 2021 року розпочався призов громадян України на строкову військову службу у Збройні Сили України і триватиме до грудня. В рамках призовної кампанії «Осінь-2021», 4 жовтня у Першому відділі Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відбулася перша відправка призовників віком від 18 до 27 років на строкову військову службу до лав Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань. Призовників привітали начальник Першого відділу Лубенського РТЦК та СП підполковник Дмитро Чернець та заступник Хорольського міського голови Валентин Місніченко. Керівники подякували батькам за виховання синів гідними громадянами та запевнили, що військовий досвід обов’язково стане цінним в їх житті. А також побажали захисникам успіхів у виконанні почесної справи служіння своєму народу, міцного здоров’я, успіхів у службі та добросовісного виконання свого обов’язку. Цього дня було відправлено 18 призовників. Проводжати майбутніх захисників прийшли їхні рідні та близькі, які поділилися своїми думками і враженнями. Зокрема, призовника Максима Радченка із міста Хорол прийшла проводжати велика родина. Батьки Лідія Олександрівна та Сергій Панасович мають чотирьох дітей. Лише пів року тому повернувся зі строкової служби їхній старший син Олександр, який вже опанував військову спеціальність. На своєму прикладі він розвіяв побоювання рідних та розповів меншому брату Максиму, що армійські реалії сьогодення не такі вже й страшні, як про них говорять. Просто потрібно суворо дотримуватися військової дисципліни в армії. До речі, у старшої доньки теж підростає майбутній захисник, хоча йому зараз 14 років, але він свідомо налаштований продовжувати родинну традицію служити в армії та захищати свою державу. Сергій Гавриленко із села Вишняки прибув на пункт відправки також у супроводі найрідніших. Каже, що хотів би потрапити до лав Національної гвардії України, опанувати військову і водійську справу, та за можливістю продовжити службу далі. Родина схвалює вибір юнака, але стривожені емоції і слізні очі матері важко було приховати, тому всі дружно підтримували і обіймали один одного. Потрапити до Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, зокрема у місто Житомир, мріє Владислав Литовський із с. Вишняки. Говорить, що йде на службу в армію із хорошим позитивним настроєм та бажанням бути гідним прикладом для своїх менших братів-школярів, які зараз навчаються у 6 і 7 класі відповідно. Поруч із призовником стоїть його мама Ганна Геннадіївна, яка дещо хвилюється і міцно стискає руку сина. Але, каже, що по-материнськи рада за свого юного захисника, адже армія - це гарна школа, яка загартовує звичайних хлопців, виховує у них повагу, мужність, дисциплінованість, відповідальність та почуття гідності. Вишняківець Вадим Шандиба, в очікуванні відправки, стояв на плацу із піднесеним настроєм. Його прийшла підтримати мама Лариса Миколаївна. Вона говорить, що не переживає і спокійна за сина, адже юнак має бойовий міцний характер, як у неї. Тому з гордістю відпускає хлопця до лав армії і впевнена, що він зможе подолати всі навантаження і будь-які труднощі, та пристосуватися до строгого режиму, який піде юнакам тільки на користь. Максим Покас із Хорола розповів, що хоче бути кінологом у прикордонних військах на західній Україні. Дуже любить чотирилапих друзів і знає підхід до них. Переконаний, що служба в армії – це не тільки підготовка справжніх бійців, а й чудова життєва підготовка. Мама Тетяна Василівна в усьому підтримує сина і щиросердно благословила його на легку, але цікаву, службу, яка додасть йому впевненості і цілеспрямованості. Хорольця Владислава Стеценка прийшли проводжати мама Тетяна Анатоліївна і подруга. Майбутній солдат запевнив своїх близьких, що немає приводу для хвилювань, адже служба в армії завжди вважалася благородною справою – це священний обов’язок кожного свідомого громадянина та відмінна платформа для самоствердження. Кожен юнак повинен пройти військову підготовку, щоб вміти будь-якої хвилини захистити Вітчизну. Дмитро Третяк із села Штомпелівка прибув до збірного пункту із мамою Наталею Григорівною і товаришем Дмитром Штомпелем. Вони побажали призовнику вдалої служби, сумлінних командирів, змужнілим і здоровим повернутися додому, знайти хороших друзів та з честю виконати почесний обов’язок громадянина України. Адже саме армія допоможе зміцнити дух і тіло. Це перше найважче в житті випробування на зрілість, мужність і твердість характеру. Службу у Збройних Силах України Вячеслав Стріла із Хоролу вважає відповідальною і почесною місією. Налаштований гідно пройти загартування, військову підготовку й служити українському народові мужньо і самовіддано. Підтримати майбутнього захисника прийшли тітка Ірина Володимирівна та бабусі Віра Миколаївна і Галина Миколаївна. Вони благословили юнака на новий, відповідальний і дуже непростий етап його життя та побажали Божої допомоги у благородній справі служіння своєму народові. У добру путь, шановні призоники.