«ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ДЗВІН». ЗА КИМ ЖЕ Б’Є ВІН?

2021-09-02 11:50:48 - Наталія ВАТУЛЯ, «Вісті Хорольщини».
2021-09-02 11:50:48 - Наталія ВАТУЛЯ, «Вісті Хорольщини».

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, ітривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь гірку і непоправну помилку. Не дивлячись на швидкоплинність часу, пам’ять про події минулого та подвиги героїв-ліквідаторів залишаються у серці кожного українця, адже ця аварія мала страшні наслідки для нашої країни. За тридцять п’ять років земля українська покрилася численними пам’ятниками, меморіалами, знаками, які засвідчують нашу пам’ять про Чорнобильську трагедію, допомагають вкотре з вдячністю та сумом згадати минулі події, виховують молоде покоління шанувати пам’ять людей, котрі ціною власного здоров’я та життя дали нам змогу жити далі. 26 серпня у селі Вергуни зібралося велелюдне товариство. Тут пройшло відкриття пам’ятного знаку «Чорнобильський дзвін» землякам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Вергуни - не перший населений пункт Клепачівського старостинського округу, де встановили подібний пам’ятний знак. Ініціаторами його встановлення стали учителі школи, зокрема, Тетяна Павлик, які мали за мету вшанувати пам’ять своїх земляків, котрих вже немає поряд. На ліквідацію аварії з маленького села Вергуни було мобілізовано 24 чоловіки. Усі до одного з честю виконали свій громадянський і службовий обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям. ...Третє травня - день був такий, як і завжди, і водночас щось тривожило душу. Ця тривога була не даремною. З цього дня розпочався тривожний відлік часу чекання для дружин, матерів і дітей. Перших двох ліквідаторів трагедії Миколу Петровича Гонтаренка та Володимира Миколайовича Біріна мобілізували у ніч із третього на четверте травня. А згодом пішли рятувати від радіаційного лиха О.І.Глущенко, П.В.Глущенко, О.А.Павлов, М.В.Кунат, М.І.Оніпченко, А.М.Падусенко, С.І.Ситник, І.Б.Костенко, М.Г.Литвиненко, В.Ф.Химич, Л.В.Шулещенко, М.Й. Шулещенко, А.М.Якименко, В.М.Колядинський, В.Л.Кунат, В.С. Кунат, В.П.Пономаренко, О.Г.Рогальський, М.М.Сторчак, М.В.Чернушенко, А.М. Остапенко, М.В. Кузуб. Простягла дитина рученята- Порятуй татуню, захисти! Юбняла дружина і матуся – Йди рідненький, хто ж коли не ти. І пішли собою світ закрили, Врятували матір і дитя, Та забрала атомна стихія, Молодість, здоров’я і життя. У Вергунах дуже шанують своїх земляків-чорнобильців. Та і взагалі мешканці, як одна велика дружна родина допомагають один одному і в біді, і радість поділяють навпіл. Традиційно вітають земляків-чорнобильців і вшановують на сільських та шкільних заходах. Герої - ліквідатори залюбки зустрічаються із школярами, беруть участь у виховних заходах. Під час одного з таких заходів виникла думка про необхідність створення пам’ятника з іменами вергунян - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Цю думку було почуто й підтримано керівником СВК «Перемога» А.Г. Пасютою та його колективом. Активну позицію зайняли учителі та учні Вергунівської школи, котрі допомагали організаційно, та займались збором інформації, фінансову підтримку повністю забезпечило господарство. Час немилосердний - фотографії декого з ліквідаторів могли знайти лише на кладовищі – навіть рідних цих людей уже в селі не залишилось, але жива пам’ять людських сердець. Не були осторонь і самі чорнобильці - подали пропозиції у проектуванні пам’ятника. Спорудженням пам’ятного знаку займалася будівельна бригада під керівництвом А.С.Єсаяна. І ось колективна робота завершена! Своє місце пам’ятна стела знайшла серед мальовничого парку, у затишному місці на шкільному подвір’ї. Композиція уособлює ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС із Вергунів та всіх рятівників людства, які пожертвували своїм здоров’ям, а то й життям, у боротьбі із радіацією. На відкриття пам’ятного знаку, віддати данину шани й вдячності землякам і всім ліквідаторам аварії на ЧАЕС зібралися мешканці Вергунівської громади, а також запрошені на захід почесні гості: голова правління СВК «Перемога», член виконавчого комітету Хорольської міської ради Анатолій Пасюта, депутат Полтавської обласної ради Олег Баканов, депутат міської ради Анатолій Пасюта, міський голова Сергій Волошин, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Галина Козлова, голова ГО «Організація ветеранів Чорнобиля у Хорольській міській ТГ Лубенського району» Олександр Гуляєв та його заступник Олександр Рогальський, почесний ветеран України Дмитро Кражан, голова ГО «Відокремлений підрозділ Організації ветеранів України у Хорольській міській ТГ Лубенського району» Олександр Козирод, голова ради ветеранів Клепачівського старостату Лідія Ходосова та Клепачівський староста Юрій Гузик. Під час заходу присутні гості вшанували тих, хто пожертвував своїм життям, рятуючи світ від атомного лиха та висловлювали слова великої шани та вдячності ліквідаторам за їх самовідданість та героїзм. Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять всіх учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тих, у кого страшна радіація забрала життя. Із почесного місця дивилися з портретів на присутніх десять ліквідаторів с. Вергуни, вогники в очах яких навічно згасли в нерівній боротьбі із радіаційним лихом заради нашого життя і майбутніх поколінь. Ризикуючи життям молоді люди не спасували перед труднощами. І не випадково на честь ліквідаторів була написана ікона Чорнобильський спас. На ній живі і ті, що відійшли у вічність зображені із Богом, Богородицею і Спасом. До цього часу людину ніколи не зображали поруч із Богом. І лише тому, що ліквідатори аварії на ЧАЕС виконали заповідь господню «Не убий», чужої крові не пролили, а своєї не пожалкували. Така їм випала честь. Чорнобильське лихо породило ще одну категорію обездолених людей. Чим виміряти невимовний біль вдовиного серця від втрати рідної людини, котра була опорою і надією у сім’ї. На тендітні плечі лягла тяжка чоловіча робота, безкінечні думи і турбота про дітей. Серед присутніх на відкритті чорнобильського знаку були присутні О.А.Химич, О.М.Біріна, О.П.Костенко, С.І.Якименко, Г.П. Оніпченко - Ситник. Право відкрити пам’ятний знак надали голові СВК «Перемога», заслуженому працівнику сільського господарства України, кавалеру ордена «За заслуги» І-ІІІ ступенів, нагородженого відзнакою «Знак Пошани» Анатолію Пасюті, голові ГО «Організація ветеранів Чорнобиля у Хорольській міській ТГ Лубенського району» Олександру Гуляєву, чорнобильцям-ліквідаторам та іншим присутнім гостям на відкритті. Захід видався напрочуд теплим, надзвичайно щемним, від якого все перернулося на душі і атмосфера примусила битися частіше серця присутніх та викликала непрохані сльози гордості і вдячної шани та пам’яті. Чудовими ведучими свята виявились Юрій Бирюк , директор Будинку культури села Вергуни та Тетяна Павлік, учителька місцевої школи , котрі змогли передати присутнім на заході односельцям і гостям почуття гордості і поваги до ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Із співочих душ Ольги Шелько та Алли Гриценко лилися щирі пісні, вражаючи своєю неповторною красою виконання та голосів. Танцювальні композиції до пісень гарно, майстерно виконали колектив «Любисток»: Анастасія Павлік, Валерія Халютіна, Алевтина Яременко, Олександра Новоселецька, Діана Шкрьобка , Олександра Клепач, Вікторія Шафар, Дар’я Куць, Віта Бедай, Яся Куць, Ліля Толок. Коли чуєш такі рядки вірша, котрі прочитала вдова чорнобильця Олена Біріна, то мимоволі відчуваєш, як усередині оживає щось давно забуте, але тільки рідне до щему, до сліз. Прозвучало багато теплих слів вдячності від членів сімей героїв – чорнобильців за зроблену добру справу і перед мікрофоном і у спілкуванні під час і до заходу. Дякували також колективу СВК «Перемога» та керівнику А.Г. Пасюті за реконструкцію обеліска учасникам Великої Вітчизняної війни, за благоустрій сільського парку та прилеглої території. Варто зазначити, що відкриття пам’ятника стало довгоочікуваною та важливою подією для жителів громади, ліквідаторів та членів їх сімей, адже за 35 років, з дня Чорнобильської катастрофи у Вергунах не було місця куди б можна було прийти покласти квіти, вшанувати героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які ціною свого життя і здоров’я рятували людство. Гості свята вітали вергунян із цією визначною для села подією. Голова ГО «Організація ветеранів Чорнобиля у Хорольській міській ТГ Лубенського району» Олександр Гуляєв, Почесний ветеран України Дмитро Кражан, голова ГО «Відокремлений підрозділ Організації ветеранів України у Хорольській міській ТГ Лубенського району» Олександр Козирод відзначили ініціаторів, організаторів та нагородили грамотами: А.Г.Пасюту за особистий внесок у розвиток ветеранського руху на Хорольщині, моральну та матеріальну підтримку ветеранів Клепачівської громади, за увічнення пам’яті учасників аварії на Чорнобильській АЕС та Т.М. Павлік за ініціативу та патріотичне виховання підростаючого покоління. Пам’ятник знак «Чорнобильській дзвін» відтепер стане однією із визначних пам’яток села, місцем, де можна низько вклонитися кожному герою чорнобильської трагедії та нагадуванням нам, що треба пам’ятати трагедії минулого, щоб не допустити їх у майбутньому ! Пам’ять свята, хай ніколи не повториться подібне лихо, а всі живі будуть здоровими та щасливими. На знімках миттєвості заходу